-
1 из чего он это сделал?
part.gener. ¿de qué ha hecho ésto? -
2 из
предл.; (кого-л./чего-л.)- вынимать из кармана
- из достоверных источников
- пить из стакана
- приезжать из Москвы
- узнавать из газет2) of (при обозначении части от целого); out of (тж. при числительном); in (при отрицании)3) of (о материале); out of (при указании конкретного куска, объема и т.п.)••- из благодарности
- из личных выгод
- из ненависти
- из последних средств
- из ревности
- из страха -
3 из
изо предл. (рд.)1. (откуда?; в разн. знач.) from; ( изнутри) out ofприезжать из Москвы — come* from Moscow
пить из стакана — drink* from a glass
узнавать из газет — learn* from the papers
вынимать из кармана — take* out of one's pocket
выйти из дому — go* out, leave* the house
из достоверных источников — from reliable sources, on good authority
2. (при обознач. части от целого) of; ( при отрицании) in3. ( о материале) of; (при указании конкретного куска, объёма и т. п.) out of♢
из страха — for, или out of, fearвыходить из себя — lose* one's temper, fly into a rage; be beside oneself
изо всех сил — with all one's might; другие особые случаи, не приведённые здесь, см. под теми словами, с которыми предл. из образует тесные сочетания
-
4 ради
предлог с род.1. барои…, аз барои…, баҳри…, ба хотири…; ради тебя барои ту; ради нашей дружбы ба хотири дӯстии мо2. (указывает на цель) барои…, бо мақсади…, аз барои…; ради развлечения барои хурсандӣ; ради чего ты это сделал? ту ин корро барои чӣ кардӣ? <> ради бога (Христа), Христа ради аз барои худо -
5 что
1. мест. (рд. чего, дт. чему, вн. что, тв. чем, пр. чём)1. (в разн. знач.) whatон не знает, что это значит — he does not know what this means
для чего это употребляется, служит? — what is that used for?
что он, она и т. д. из себя представляет? — what is he, she, etc., like?
2. (и это, а это) whichон пришёл поздно, что не было обычно — he came late, which was not usual
(та) книга, что на столе — the book that is on the table
(та) книга, что он дал ей — the book that he gave her; the book he gave her
это всё, что там написано — that is all that is written there
всё, что он знал — all he knew
тот самый..., что — the same... that
это та самая книга, что он дал ей — this is the very book that he gave her
тот, что, та, что и т. п. — that which
дайте ему не это письмо, а то, что она принесла вчера — do not give him this letter, but the one she brought yesterday
то, что — what
он помнит то, что она сказала — he remembers what she said
это не то, что он думал — it is not what he thought
это не то, чего он ожидал — it is not what he expected
4. ( что-нибудь) anything5.:что... что (одно... другое) — this... that:
что оставил, что взял с собой — this he left, that he took with him
6.:что за, что... за разг. — (при вопросе: какой) what; (какого рода и т. п.) what kind / sort of; ( при восклицании) what (+ a, an, если данное слово может употребляться с неопред. артиклем)
что за книги там?, что там за книги? — what are those books over there?
♢
что до — with regard to, concerningчто до него, он согласен — as to / for him, he agrees
что до меня... — as far as I am concerned...
что ему и т. д. до этого — what does he, etc., care for / about it; what does it matter to him, etc.
что ж, он сделает это см — why, he will do it himself
ну и что ж(е)? — well, what of that?
оставить это здесь, что ли? — perhaps leave it here; leave* it here, eh?
что ни (при сущ.) — every
что ни день, погода меняется — the weather changes every day
что... ни ( при глаголе) — whatever
что он ни скажет, интересно — whatever he says is interesting
что пользы, что толку разг. — what is the use / sense
не что иное как — nothing other than, nothing less than, nothing short of
хоть бы что — (дт.; безразлично) nothing (to); ( ничего не стоит) make* nothing of (+ subject); (дт.; + инф.) think* nothing (+ subject; of ger.)
это ему хоть бы что — that is nothing to him; he thinks nothing of that
чего бы не — what:
чего только не — what... not:
чего только он не видел! — what hasn't he seen!, the things he has seen!
чего там (+ инф.) разг. — what's the use (of ger.):
в чём дело?, что случилось? — what is the matter?
чего доброго разг. — may... for all I know:
с чего бы это вдруг? — what's the cause?, now, why?
что и говорить разг. — there is no denying, it cannot be denied
не понимать, что к чему — not know* what is what
знать, что к чему — know* the how and why of things
уйти ни с чем — go* away empty-handed, или having achieved nothing; get* nothing for one's pains
2. союзчего стоит! разг. — counts for a lot!
он сказал, что она придёт — he said (that) she would come
это так просто, что каждый поймёт — it is so simple that anybody can understand it
это такое трудное слово, что он не может его запомнить — it is such a difficult word that he cannot remember it
то, что — (the fact) that
то, что он это сделал, их удивило — (the fact) that he did it surprised them
он узнал о том, что она уехала — he learnt that she had left
они узнали, думали, воображали, предполагали и т. п., что он умный человек — they knew, thought, imagined, supposed, etc., him to be a clever man*
они ожидали, что он придёт — they expected him to come
3. нареч. (почему)потому... что см. потому I
why -
6 что
1. мест.1) what (в различных значениях)он не знает, что это значит — he does not know what this means
2) which (и это, а это)он пришел поздно, что не было обычно — he came late, which was not usual
3) that (который, которая и т.д.; как дополнение часто опускается)та книга, что на столе — the book that is on the table
(та) книга, что он дал ей — the book that he gave her; the book he gave her
это все, что там написано — that is all that is written there
все, что он знал — all he knew
дайте ему не это письмо, а то, что она принесла вчера — do not give him this letter, but the one she brought yesterday
4) anything ( что-нибудь)••к чему — what for, what's the use of
не за что — don't mention it, no problem
не к чему — there is no sense/point in doing
не что иное как — nothing but, nothing else than, nothing more nor less than
ни к чему — разг. it is of no use to smb.; there is no need to do smth.
что к чему — what's what, what it's all about
что ли — разг. perhaps, maybe, or something
А мне-то что? — what's it to me, what do I care?
вот что — now, look here
к чему бы это — разг. what could that mean
ни за что на свете — not for anything, not for all the world
ни за что ни про что — разг. for nothing, all in vain ( пропасть); for no reason at all ( обидеть)
уйти ни с чем — to go away empty-handed, to go away having achieved nothing; to get nothing for one's pains
2. союзчто ни слово, то ложь — every word is a lie
то, что — (the fact) that
он сказал, что она придет — he said (that) she would come
это так просто, что каждый поймет — it is so simple that anybody can understand it
это такое трудное слово, что он не может его запомнить — it is such a difficult word that he cannot remember it
то, что он это сделал, их удивило — (the fact) that he did it surprised them
он узнал о том, что она уехала — he learnt that she had left
они думали, что он умный человек — they thought him to be a clever man
они ожидали, что он придет — they expected him to come
-
7 почему
союз чом, чому, чого, через що, через віщо. [Слово, чому ти не твердая криця…, чом ти не гострий, безжалісний меч? (Л. Укр.). Чого-ж тепер на Україні воєводи стали, чого права козацькії й вольності пропали? (Рудан.). Через що воно так? - питав він себе (Крим.)]. -му он не приходит? - чому (чом) він не приходить? -му ты не пришел вчера? - чом (чому) ти не прийшов учора? Вот -му я это сделал - ось чому (от чому, ось через що), я це зробив. -му он обратился ко мне, а не к кому другому? - чому (чого, через що) він вдався до мене, а не до кого иншого? -му вы знаете это? - звідки, (через що) ви це знаєте? -му это? (т. е. на каком основании? с какой стати? - обыкновенно в возражении) - після чого? -му же вы не сказали мне об этом? - чом-же (чому-ж, чого-ж) ви не сказали мені про це? -му-же именно я должен был это сделать? - чого-ж (чому-ж, через що-ж) саме я повинен був (мав) це зробити? -му-бы не (сделать что-л.) - чому-б (чому-ж би) не (зробити чого), чом таки не (зробити чого, не зробиш… чого). [І справді, чом таки не скажеш, людям, Марусе? озвалась я до неї (М. Вовч.)]. -му бы и нет? - чому ні? [Нема слуги. Чи не дасте ви мені яку з ваших? - Чому ні? Беріть собі, котру схочете (М. Вовч.)]. -му-то - чомусь, чогось, через (ві)щось. [Чомусь мені, мила, горілка не п'ється (Метл.). Чогось обойко не веселі (М. Вовч.)].* * *нареч.чому́, чого́; фольк., чом; пощо́; диал. зачи́м; (вследствие чего) че́рез що\почему бы то ни́ было — хоч би чому́ (че́рез що, чого́)там було́, бу́дь-чому
-
8 зачем
1) ( вопросительное) perché?, per quale ragione?2) ( относительное) perché, per quale motivoона вспомнила, зачем она пришла — ricordò il motivo per cui era venuta
* * *нар., союзperché, per quale ragione, a che scopoзаче́м он пришёл? — perché è venuto?
спроси, заче́м он приходил — chiedigli perché è venuto?
заче́м? (= для чего?) — a che serve?; per fare?
* * *advgener. per quale ragione, per quale motivo, perche -
9 вменять в вину
книжн.reproach smb. with smth.; blame smb. for smth.- Ну, как думаешь, Пётр Илларионович,... верно ли, что он там чего-то неладно сделал? Ведь это ему сейчас ставят в вину. (В. Овечкин, Районные будни) — 'Well, what do you think, Pyotr Illarionovich,...is it true that he's made a poor job of things there? They blame him for it, don't they?'
-
10 по
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *предл.1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. безго́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)
доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)
идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)
пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем
по грани́це — вздовж кордо́ну
по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі
по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́
разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)
резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по
бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах
гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом
зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го
по места́м! — на місця́!
ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті
шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)
идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром
идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)
плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)
по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)
по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су
спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)
бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́
связа́ть по рука́м — и
нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́
стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)
уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов
дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі
иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики
прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії
специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов
второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)
до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри
курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння
литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння
ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою
огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів
отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості
по по́воду — з при́воду
по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення
ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)
схо́дный по вку́су — и
по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)
экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по
называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́
называ́ть по и́мени — и
о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові
назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по
ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові
това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов
ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х
жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)
зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд
зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т
не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги
по а́дресу — на адре́су
по ви́ду — на ви́гляд
по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі
по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням
по его́ зо́ву — на його́ за́клик
по зака́зу — на замо́влення
по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном
по заслу́ге — по заслу́зі
получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)
по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд
по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями
по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою
по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в
по образцу́ — за зразко́м
по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́
по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм
по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно
по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну
по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням
по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою
по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції
по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)
по приме́ру — за при́кладом
по про́сьбе — на проха́ння
по свиде́тельству — за сві́дченням
по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю
по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть
по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння
по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет
по старшинству́ — за старшинство́м
по тре́бованию — на вимо́гу
пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном
смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да
узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу
украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по
идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом
переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо
по желе́зной доро́ге — залізни́цею
по по́чте — по́штою
сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)
о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу
по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)
по знако́мству — через знайо́мство
по ине́рции — за іне́рцією
по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі
по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)
по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)
по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння
по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би
по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя
по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)
по по́воду чего́ — з при́воду чо́го
по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́
по принужде́нию — з при́мусу
по причи́не чего́ — через що
по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н
по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те
по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́
по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по
не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми
не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в
по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)
по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи
по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми
по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків
по ноча́м — ноча́ми
по о́сени — восени́
по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми
по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти
по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́
расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах
вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах
коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції
комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння
мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)
я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по
да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку
по ло́жке — по ло́жці
2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)коса́ по по́яс — коса́ до по́яса
она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)
по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́
по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно
по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)
по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч
по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)
по ду́шу — по ду́шу
ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду
ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́
3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлоговпо возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись
по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку
по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба
по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що
по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши
по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі
по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що
по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)
пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі
4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциямивсё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)
не по мне — ( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́
по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж
по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що
5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною
тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові
6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)
по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)
по́ два (две) — по два́ (дві́)
по две́сти — по дві́сті
по́ двое — по дво́є; особо
по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т
по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т
по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами
-
11 хотеть
гл.1. to want; 2. to wish; 3. to feel like doing smth; 4. wouldn't mind; 5. would not say no; 6. would like; 7. to be willing; 8. to fancy; 9. to take smb's fancy; 10. to be interested; 11. to be keen on/to be keen on doing smth; 12. to be eager to do smth; 13. to be anxious to do smth; 14. would do anything/would give anything; 15. can't wait; 16. to be itching to do smth; 17. to be dying; 18. to set one's heart on; 19. to dream of; 20. to long; 21. to yearn; 22. to crave; 23. to hanker after; 24. to aspire; 25. to needРусский глагол хотеть используется для выражения желания любого типа, как того что реально происходит, так и того что может произойти с малой долей вероятности или вообще уже не может произойти. Английские соответствия подчеркивают реальность, нереальность, а также малую вероятность исполнения желания, степень желательности и относятся к разным стилям речи.1. to want — хотеть, желать, испытывать желание ( не употребляется в Passive и Continuous): to want smth — желать чего-либо/хотеть чего-либо; to want smb to do smth — хотеть, чтобы кто-либо сделал что-либо; to want to do smth — хотеть что-либо сделать I want to talk with you. — Я хочу поговорить с тобой. I want you to talk with her. — Я хочу, чтобы ты поговорил с ней. The dog wants out. — Собака хочет выйти погулять. Your mother wants you. — Мама тебя зовет. I want some carrots. — Я хочу немного моркови./Мне моркови, пожалуйста. She said she didn't want to get married. — Она сказала, что не хочет выходить замуж. Please, let me pay half, I really want to. — Разрешите и мне заплатить половину, я действительно хочу это сделать. You could go back to bed for a while, if you want to. — Ты можешь еще немного поспать, если хочешь. The doctor wants me to go for another check up in two weeks' time. — Врач хочет, чтобы я прошла контрольное обследование через две недели. We wanted her to go with us, but she could not get the time off work. — Мы хотели, чтобы она поехала с нами, но она не могла уйти с работы. I know you want the party to be a success. — Я знаю, что ты хочешь, чтобы вечер прошел удачно. She wants the room fixed before we go. — Она хочет, чтобы навели порядок в комнате до нашего отъезда. What do you want to be when you grow up? — Кем ты хочешь стать, когда вырастешь? Состояние хотения ассоциируется с желанием еды и питья, а исполнение желания с процессом поедания, что проявляется в явном виде в ряде следующих словосочетаний: They are power-hungry and will stop at nothing. — Они жаждут власти и ни перед чем не остановятся. They are greedy for power. — Они жаждут власти. My grandmother had huge appetite for life. — Моя бабушка очень любила жизнь./Моя бабушка имела вкус к жизни. We are salivating for interesting things to do. — Мы изголодались по интересной работе. I have developed a taste for foreign travel. — Я вошел во вкус путешествий по разным странам. Here's something to whet your appetite. — Вот кое-что, что может возбудить твой аппетит. She hungered to see him again. — Она истомилась желанием увидеть его снова./Оыа жаждала увидеть его снова. They have thirst for knowledge. — У них жажда к знаниям. I devoured every book on the subject thai I could find. — Я с жадностью проглатывал/поглощал все книги по этому вопросу, которые мог найти.2. to wish — хотеть, желать (не употребляется в Passive и Continuous; в условных и дополнительных придаточных предложениях имеет значение хотеть того, что может случиться с малой долей вероятности): to wish smb well (ill) — желать кому-либо добра (зла) The chief wishes to see you. — Начальник хочет вас видеть. I wish I could help you. — Если бы только я мог вам помочь. I wish to goodness that music would stop. — Господи, хоть бы эта музыка смолкла. I wished him all the best. — Я пожелал ему всего самого лучшего. I wished him a good trip. — Я пожелал ему доброго пути. They wished me a happy birthday. — Они поздравили меня с днем рождения. What more could one wish her? — Чего еще можно ей пожелать? The weather was everything we could wish. — Погода была как на заказ. Anyone wishes to order the book should send a cheque to the publisher. — Все, кто желают приобрести эту книгу, должны выслать чек на имя издателя. I wish you would shut up! — Если бы ты замолчал!/Хоть бы ты замолчал! Where is that postman? I wish he would hurry up. — Куда девался этот почтальон? Хотелось бы, чтобы он поторопился./Хоть бы он поторопился. I wish the rains would stop. — Когда-нибудь кончатся эти дожди? I wish I had a car like that. — Как бы мне хотелось иметь такую же машину. I've come to wish you a happy New Year. — Я пришел, чтобы пожелать вам счастливого Нового года./Я пришел, чтобы поздравить вас с Новым годом.3. to feel like doing smth — быть в настроении что-либо сделать, хотеть что-либо сделать (или иметь, особенно потому, что вам это может доставить удовольствие): to feel like doing smth — хотеть что-либо сделать/быть в состоянии что-либо сделать Do you feel like dancing? — Вам не хочется потанцевать? I feel like saying to him: «Paul, you are the world's biggest idiot». — Мне так и хотелось ему сказать: «Павел, ты самый большой идиот/дурак в мире». It is so hot today, I really feel like an ice-cream. — Сегодня так жарко, что мне очень хочется мороженого.4. wouldn't mind — хотеть, не прочь (используется в ситуациях, когда вам хочется иметь что-либо или сделать что-либо, даже в тех случаях, когда вероятность получить мала): I wouldn't mind looking like Elisabeth Taylor when 1 am her age. — Я бы была не против выглядеть как Элизабет Тейлор, когда буду в том же возрасте. I would not mind his job, he is always eating at expensive restaurants and stays at exclusive hotels. — Я бы не возражала иметь такую как у него работу, он питается в дорогих ресторанах и живет в шикарных гостиницах./Я хотела бы иметь такую как у него работу, он питается в дорогих ресторанах и живет в шикарных гостиницах. Would you like another beer? —Yes, I wouldn't mind. — Хотите еще пива? — Да, я бы не прочь.5. would not say no — не откажусь (используется в ситуациях, когда вам очень хочется иметь или сделать что-либо): I would not say no to a glass of whisky! — Я бы не отказался от рюмочки виски! How about a night out of town? — I certainly would not say no. — He провести ли нам ночь за городом? — Конечно, я бы не отказался.6. would like — хотеть, желать (чтобы кто-либо что-либо сделал, особенно в вежливых просьбах, инструкциях и указаниях): We would like you to record all your conversations. — Мы бы хотели, чтобы вы записали на пленку все эти беседы. I would like you to see her and visit my family in Kiev, when you are there. — Я бы хотел, чтобы вы, когда будете в Киеве, повидались с ней и зашли к моим родителям. Would you like another cup of tea? — Хотите еще чашечку чая?7. to be willing — хотеть что-либо сделать, охотно что-либо сделать (используется для выражения готовности сделать что-либо по своей воле, без принуждения): to be willing to do smth — охотно что-либо сделать He is willing to tell the police everything he knows. — Он готов рассказать полиции все, что знает. Have a word with the manager and see if he is willing to reduce the price. — Поговори с управляющим и выясни, хочет ли/готов ли он снизить цену. We needed a new secretary but no one was willing to take the job. — Нам был нужен новый секретарь, но никто не хотел взяться за эту работу.8. to fancy — хотеть, нравиться, приходить в голову ( используется в неофициальной речи): I don't fancy this car. — Мне не нравится эта машина./Я бы не хотел иметь такую машину. The patient can eat whatever he fancies. — Больной может есть все, что ему захочется/Больной может есть все, что ему вздумается./Больной может есть все, что ему заблагорассудится. Do you fancy a drink? — Хочешь выпить? I think he has always fancied a house like that. — Мне кажется, ему всегда хотелось иметь такой дом. I really fancy going for a swim. — Мне действительно хочется выкупаться. What do you fancy for dinner? — Что бы ты хотел на обед? I quite fancy the idea of lazing around. — Я совсем не прочь побездельничать. I don't fancy staying in tonight. — Мне не хочется сегодня вечером сидеть дома.9. to take smb's fancy — приглянуться, вызвать желание иметь что-либо, захотеть, привлечь чем-либо, захотеть иметь чтолибо, захотеть приобрести что-либо ( используется в обыденных ситуациях): We could go to the movie or go out for a meal — wherever takes your fancy. — Мы можем пойти в кино или куда-нибудь поесть — куда тебе хочется./ Мы можем пойти в кино или куда-нибудь поесть — куда тебе больше нравится. We wandered around the market stopping occasionally at the stalls to buy something that took her fancy. — Мы ходили между разными лотками, останавливаясь время от времени и покупая то, что привлекло ее./Мы ходили по рынку, останавливаясь время от времени у разных лотков, и покупая то, что ей хотелось./Мы ходили между разными лотками, останавливаясь время от времени и покупая то, что ей казалось привлекательным.10. to be interested — хотеть, иметь желание (хотеть что-то сделать и быть с кем-либо связанным или иметь к этому отношение, особенно, если вас об этом просили): I don't know if I can tell you much, but I would be very interested in coming to the meeting. — He знаю, смогу ли я много рассказать, но я бы хотел прийти на собрание. Would you be interested in going to the theatre with me on Friday? — Хотите пойти со мной в театр в пятницу? We are going for a walk, are you interested? — Мы идем гулять, а ты не хочешь пойти с нами?11. to be keen on/to be keen on doing smth — очень хотеть что-либо сделать (особенно потому, что вы думаете это будет интересно и доставит удовольствие или поможет другим людям): He's really keen to meet you. — Ему правда очень хочется познакомиться с вами. Diana is very keen to prove her worth to our group. — Диане очень хочется доказать, что она полезна нашей группе. The government is keen to avoid further conflicts with the Trade Union. — Правительство стремится к тому, чтобы избежать дальнейших конфликтов с профсоюзами./Правительство очень заинтересовано в том, чтобы избежать дальнейших конфликтов с профсоюзами. We are very keen to encourage more local employers to work with us. — Нам очень хочется, чтобы многие местные предприниматели работали с нами./Мы заинтересованы втом, чтобы больше местных предпринимателей сотрудничало с нами.12. to be eager to do smth — хотеть что-либо сделать, стремиться что-либо сделать: I was very eager to get my hand on those rare recordings. — Мне очень хотелось заполучить эти редкие записи/пластинки. Не is so eager to learn that he stayes late every evening. — Он так стремится к знаниям, что сидит (за занятиями) подолгу по вечерам. Some patients are only too eagerto tell you exactly how they feel. — Некоторые пациенты горят желанием подробно рассказать ( врачу) о своих ощущениях./Некоторые пациенты стремятся в подробностях рассказать ( врачу) 0 своих ощущениях.13. to be anxious to do smth — стремиться что-либо сделать, очень хотеть что-либо сделать (приложить большие усилия к тому, чтобы произвести хорошее впечатление или успешно справиться с новой работой): Не was anxious to gain approval. — Ему хотелось, чтобы его работа была одобрена./Он старался, чтобы его действия были одобрены./Он старался добиться похвалы. We are anxious to hear from anyone who can help. — Мы стремимся связаться со всеми, кто может оказать помощь. We are anxious that the food should be of the best quality. — Мы стремимся к тому, чтобы еда здесь была самого лучшего качества./Мы очень хотим, чтобы еда здесь была самого лучшего качества,/Мы очень стараемся, чтобы еда здесь была самого лучшего качества.14. would do anything/would give anything — хотеть сделать все возможное (используется в ситуациях, когда вам очень хочется сделать что-либо): When she began writing she would have done anything to get her articles printed. — Когда она начала писать, она была готова на все, чтобы ее статьи были напечатаны./Когда она начала писать, она очень стремилась к тому, чтобы ее статьи были напечатаны./Когда она начала писать, она очень хотела, чтобы ее статьи были напечатаны. She would do anything to marry Ben, but he just won't ask her. — Она отдала бы все, чтобы выйти замуж за Бена, но он не делает ей предложение. 1 would do anything for a cup of coffee. — Я бы все отдал за чашечку кофе.15. can't wait — не могу дождаться, мне не терпится (используется в ситуациях, когда вам чего-либо очень хочется, чтобы это произошло как можно скорее, особенно потому, что вы довольны, счастливы от предвкушения и возбуждены): After his trip to the Zoo, Philip could not wait to tell his club fellows about it. — После посещения зоопарка Филиппу не терпелось рассказать обо всем своим товарищам по клубу. She can't wait to get out onto the ski slopes this year. — Ей не терпится и в этом году вновь попасть в горы покататься на лыжах. I can't wait for Christmas it will be great to see the family again. — Я жду не дождусь Рождества, здорово будет повидать всю семью снова. Another two weeks and we will be together — I can't wait. — Еще две недели, и мы будем вместе — я жду не дождусь этого дня./Еще две недели, и мы будем вместе — я вся в нетерпении.16. to be itching to do smth — гореть желанием что-либо сделать, не терпится что-либо сделать, руки чешутся сделать что-либо (нетерпеливо ждать чего-либо, чего вы не имели возможности сделать или иметь до сих пор): The guard stood aggressively, gun in hand, they were itching to shoot someone. — Охранники стояли в агрессивной позе, с ружьями наготове, им не терпелось в кого-нибудь выстрелить. She is just itching to tell you about your husband's affair, she doesn't realize you know already! — Она изнывает от желания рассказать вам о любовных интрижках вашего мужа, она не знает, что вы уже об этом знаете./ Ей не терпится рассказать вам о любовных интрижках вашего мужа, она не подозревает, что вы уже об этом знаете.17. to be dying — горячо желать чего-либо, до смерти хотеть чего-либо (потому, что вам это действительно очень нужно или потому, что это доставит вам большое удовольствие): I'm dying for a drink. — Let's go to the bar. — Умираю, хочу пить. — Пошли в буфет. I'm dying to go to the toilet — can we walk a bit faster? — Нельзя ли нам идти побыстрее, мне очень надо в туалет. She is dying to find out what happened. — Ей очень хочется выяснить, что случилось. Paul was dying for someone to recognize him after his appearance on TV. — Павлу смерть как хотелось, чтобы его узнавали, после того как он выступил по телевидению.18. to set one's heart on — хотеть добиться чего-либо, быть готовым добиваться чего-либо (так сильно хотеть чего-либо, что вы все время об этом думаете и если вы этого не добьетесь, то будете очень огорчены): We have set our hearts on this house in the country. — Мы очень хотели приобрести этот домик за городом./Этот домик за городом запал нам в душу. I've set my heart on becoming a pilot. — Я твердо решил стать пилотом.19. to dream of — хотеть, мечтать ( о чем-либо) (хотеть чего-либо, что хотелось иметь давно; хотеть то, что вам хочется иметь, но вы вряд ли сумеете получить): Не dreams of becoming a famous novelist. — Он мечтает стать известным романистом. То think that what I have dreamt of all my life is coming true! — Подумать только, что сбывается то, о чем я мечтала всю жизнь! Не owns the biggest business anyone could dream of. — Он владеет самым большим предприятием, о каком любой могбы только помечтать./ Он владеет самым большим бизнесом, какой любой хотел бы иметь.20. to long — горячо желать, сильно хотеть, стремиться, с нетерпением ждать (сильно хотеть или сделать что-либо, особенно, если это уже случалось в прошлом или о том, что может произойти в будущем; предполагает тоску по несбыточному): Не longed for the good old days when teachers were shown respect. — Он мечтал о тех прежних временах, когда учителей уважали./Он мечтал о прежних временах, когда учителям оказывали уважение. Не was longing for everyone to live so that he might think in peace about what had happened that day. — Он очень хочет, чтобы наступило такое время, когда каждый сможет спокойно подумать о том, что произошло в тот день. More than anything I long to have someone who loves me for myself. — Я больше всего мечтаю о том, чтобы у меня был кто-то, кто любил бы меня ради меня самой./Я больше всего хочу, чтобы у меня был кто-то, кто любил бы меня ради меня самой. The day I have longed for eventually came. — Наконец наступил тот день, о котором я мечтал.21. to yearn — очень сильно хотеть, мечтать, стремиться, жаждать (так сильно хотеть чего-либо, что без этого вы не будете счастливы и довольны; часто желать того, на что мало вероятности рассчитывать): Above all the prisoners yearned for freedom. — Больше всего на свете узникам хотелось свободы. By this time some career women begin to yearn for motherhood. — В наше время некоторые женщины, сделавшие себе карьеру, начинают мечтать о том, чтобы иметь ребенка. I have always yearned to travel. — Я всегда очень хотел путешествовать./Я всегда стремился путешествовать. They were yearning to have a baby. — Им очень хотелось иметь ребенка.22. to crave — желать ( чего-либо) (счастья, любви так сильно, что ни чем другом вы не можете думать; часто хотеть так, что трудно себя контролировать): have always craved for love and acceptance. — Я всегда мечтал о том, чтобы меня любили и признавали. Не at last gained a recognition he craved for. — Наконец он получил признание, о котором мечтал. Не craved forthe attention ofthe older boys. — Ему очень хотелось, чтобы старшие ребята обращали на него внимание.23. to hanker after — хотеть, мечтать, страстно желать (постоянно думать о чем-либо, что вам хочется иметь и огорчаться по поводу того, что у вас этого нет; обычно используется в разговорном стиле речи): After two months abroad he began to hanker after/about home cooking. — После двухмесячного пребывания за границей, он начал мечтать о домашней еде. I still hanker after a career in politics. — Я все еще мечтаю о политической карьере. She always hankered after thick curly hair. — Ей всегда очень хотелось, чтобы у нее были густые курчавые волосы.24. to aspire — хотеть, стремиться, мечтать (стремиться достичь успеха, особенно в карьере): to aspire to fame — стремиться к славе/гнаться за славой Не was a young writer, aspiring to fame. — Он был молодым писателем, стремящимся к славе. Не aspired to artistic perfection in all his painting. — Во всех своих картинах он стремился к художественному совершенству. She aspired to nothing less than the head of the company. — Ей очень хотелось стать во главе компании и не меньше.25. to need — хотеть, нуждаться (используется в разговорных ситуациях для выражения желания получить что-либо обычное): I need a drink — I'm off to the bar. — Я хочу пить — я пошел в буфет. Не looks like he badly needs a holiday. — У него такой вид, как будто ему срочно нужен отпуск. -
12 По
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *геогр.По (нескл.) -
13 для
- для чего* * *кроме того, иногда переводится также иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности:а) (в знач.: ради, по случаю, с целью чего-либо) дзеля (каго-чаго)— для яго гэта не пад сілу, яму гэта не пад сілу— нашто?, навошта?, для чаго?для того, чтобы
— для таго, каб— няма чаго, няма дзеля чаго— для віду, для выгляду -
14 Список наиболее употребительных частиц, их значение и употребление
Die Liste der meistgebrauchten Partikeln, ihre Bedeutung und Verwendung)- ограничения, противопоставления, то есть всё же, напротив:Der Freund aber kam nicht. - Друг, однако, не пришел.- удивления (в восклицательном предложении): говорящий не ожидал такой степеникачества:Das hast du aber fein gemacht! - Это ты здорово сделал (чаще детям)!Das war aber eine Reise! - Вот это была поездка!Ist das aber kalt! - Вот это холод!Der Tee ist aber heiß! - Ну и горячий же чай!- требования, когда говорящий показывает своё нетерпение (угрозу):Jetzt sei aber endlich still! - Да замолчи (же) ты наконец!В том числе с обязательным nun в начале предложения и факультативным auch:Nun hör aber mal auf! - Да прекрати же ты!Nun schlaf aber (auch) endlich! - Да спи же ты наконец!- усиления ответа на альтернативный вопрос:Kommst du mit? - Aber ja / gern / sicher! - Пойдёшь с нами? –Да / ну конечно (же)!- возмущения, негодования или упрёка, может дополняться вопросом:Aber Herr Klein! (Was haben Sie gemacht?) - Но, господин Кляйн! (Что вы сделали?)Aber Kinder, was soll denn das? - Дети (с интонацией упрёка)! Что это такое?Allein in Ulm / In Ulm allein ist er gewesen. - Он был только в Ульме.Allein ein Arzt kann hier entscheiden. - Только врач здесь может решать.Du allein kannst mir helfen. - Только ты мне можешь помочь.(Schon) allein der Gedanke / (Schon) der Gedanke allein / Allein schon der Gedanke das zu tun, ist schrecklich / abscheulich.Одна (только) мысль / (Уже) сама мысль / Сама уже мысль сделать это является ужасной / отвратительной.also итак, следовательно, стало быть, значит служит для того чтобы:- завершить разговор:Also, das wars für heute - tschüs! - Итак, вот и всё на сегодня – пока!Also dann, auf Wiedersehen und viel Spaß! - Стало быть, до свидания и желаю хорошо повеселиться!- (ещё раз) подтвердить высказанную мысль и получить (молчаливое) согласие:Wir treffen uns also morgen! - Так (значит) завтра встречаемся!Jetzt wisst ihr Bescheid, oder? - Сейчас вы в курсе дела или нет?- снова продолжить прерванную мысль:Ich bin der Meinung (glaube)... also, dass... - Я считаю (думаю)... значит, что...- выразить своё неожиданное открытие:Aha, du hast mich also angelogen (ugs.)! - Ага, значит ты мне наврал (разг.)!- отвечать положительно после некоторых колебаний:Also gut (schön)! - Значит так! / Ладно / хорошо!Also in Ordnung, du bekommst 5 Euro! - Ладно всё в порядке, ты получишь 5 евро!- просто начать разговор чаще перед объяснением (не имеет никакого значения):Also, du muss Folgendes machen... - Итак, ты должен сделать следующее...- начать выражать требование, высказывание или вопрос:Also, kommt jetzt! - Итак, пойдёмте!Also, kann ich jetzt gehen oder nicht? - Так как / Значит, можно мне идти или нет?Also, wenn Sie mich fragen,... - Итак, если вы меня спросите,...- констатировать (с удовлетворением), что что-то вопреки ожиданиям наступило:Na also, warum nicht gleich so! - Вот видишь ( что я был прав), сразу бы так!- выразить возмущение:Also bitte! - Hälst du mich vielleicht für blöd? - Вот как! - Ты меня наверно дураком / болваном / тупицей считаешь?auch придает оттенок:- добавления к чему-либо, кому-либо (в значении „также, кроме того"):Auch unsere Freunde waren im Theater. - И наши друзья были в театре.- подтверждения (в значении „да, действительно это так, что... "):Peter sieht schlecht aus. Er ist auch sehr lange krank gewesen. - Петер плохо выглядит. Он действительно очень долго болел?- сомнения (в значении „действительно ли / на деле это так, что... "):Hast du es auch verstanden? - Ты и в самом деле понял это?Hast du dir auch die Hände gewaschen? - Ты и в самом деле помыл руки.- смягчения требования (в значении „ну что это, ну знаешь и т. д."):Schreibe auch ordentlich! - Пиши же ты аккуратно!Jetzt geht auch (schön) nach Hause! - Пора бы уже домой!- подтверждения и одновременно положительной или отрицательной оценки в придаточном предложении, которое не имеет главного:Dass es auch gerade heute regnen muss! - И надо же именно сегодня пойти дождю!Beinahe einen Monat war er hier. - Почти месяц он был здесь.Er wäre beinahe / fast gefallen. - Он чуть было не упал.Der Stoff ist beinahe schwarz. - Материал почти чёрного цвета.В разговорном языке перед числом чаще употребляется fast:Es ist schon fast drei Uhr. - Уже почти три часа.beispielsweise придаёт оттенок дополнения, разъяснения на каком-то примере: Dieser Buch beispielweise ist vergriffen. - Эта книга, например, распродана.bereits усиливает временной фактор и означает, что событие наступило:- относительно рано или раньше, чем ожидали:Letztes Jahr schneite es bereits im Oktober. - В прошлом году уже в октябре выпал снег.Er kommt bereits heute. - Он придёт уже сегодня.- позже, чем ожидали:Es war bereits ein Uhr, als er ins Bett ging. - Уже был час ночи, когда он пошёл спать.- однако в определённый момент времени на воображаемой шкале количества было достигнуто большее значение, чем ожидалось первоначально:Sie ist erst 40 Jahre alt und bereits Großmutter. - Ей ещё только 40 лет, а она уже бабушка.besonders означает:- выделение какого-то слова (в значении в первую очередь, прежде всего):Besonders im Sommer ist das Meer schön. - Особенно летом море прекрасно.- степень сравнения (в значении в большой степени, очень, чрезвычайно):Er arbeitet besonders gut. - Он работает особенно хорошо.bloß придаёт значение:- неотложности / настоятельности или усиления вопроса:Wie spät ist es bloß? - (Да) сколько времени (сейчас)?Was ist bloß mit ihm geschehen? - (Да) что же с ним случилось?- ограничения, исключительности (в значении только, один он может или есть):Bloß der Lehrer war schuld. - Только учитель был виновен.Bloß Klaus hat den Vorschlag abgelehnt. - Только Клаус отклонил предложение.- растерянности / беспомощности и надежды на какую-либо помощь партнёра:Wo ist denn bloß mein Schlüssel? - (Да) где же мой ключ?Wie funktioniert das bloß ? - (Да) как же это работает ? / И как это только работает?- восхищения, критики, упрёка при восклицании или в риторическом вопросе:Was hast du da bloß wieder angestellt? - (Да) что же ты тут / там снова натворил?Wie siehst du bloß wieder aus? - (Да) как ты снова выглядишь?Warum hast du das bloß nicht schon früher gesagt? - И почему ж ты раньше не сказал об этом?Wie hat er bloß die Arbeit geschafft? - И как он только справился с (этой) работой?- угрозы или предупреждения:Komm bloß nach Hause (, dann bekommst du eine Strafe)! - Приди только домой (и ты своё получишь)!Bloß langsam! Bloß aufpassen! - Только медленно! Только осторожно!- неотложности / настоятельности в выражении желания:Hätte ich das doch bloß nicht gesagt! - Если бы я только этого не говорил!Wenn wir bloß schon da wären! - Если бы мы только (уже) были там!denn служит для выражения- естественности и доброжелательности / приветливости в заданном вопросе:Wie geht es dir denn ? - Как (же) у тебя дела ?Was machst du denn da? - Что (же) ты делаешь здесь?Wie heißt du denn? - Как (же) тебя зовут?- неожиданности или сомнения в вопросе:Ist das denn so wichtig? - Неужели это действительно так важно?Hast du denn auch genug Geld? - Разве у тебя действительно достаточно денег?- нетерпения или упрёка в вопросительном и повествовательном предложении:Was macht ihr denn so lange? - Что же вы так долго делаете?Was ist denn jetzt schon wieder los? - Что же сейчас здесь снова произошло?- для выражения одновременно особого интереса:Kommt der Lehrer denn ? - Разве учитель придёт ?Was hast du denn auf dem Teller? - Что же у тебя на тарелке?Freust du dich denn gar nicht? - Разве ты совсем не рад?Частица denn может употребляться также:- в риторическом вопросе, когда говорящий ожидает от собеседника согласия или одобрения:Wer hat denn schon so viel Geld? - У кого же так много денег (ни у кого)?Wer soll das denn kaufen? - Кто же это купит (никто)?- в повторном вопросе после отрицательного ответа ( denn стоит под ударением):Ich heiße nicht Klaus. - Меня зовут не Клаус.- Wie heißt du denn? - - А как же тебя (тогда) зовут?Ich bin kein Lehrer. - Was bist du denn? - Я не преподаватель. - А кто же ты тогда?Der Wal ist kein Fisch. - Was ist er denn ? - Ein Säugetier. - Кит - это не рыба. - А кто же он тогда? - Млекопитающее.- в восклицательных предложениях в форме альтернативного вопроса для выражения удивления (и часто недовольства / раздражения):Ist das Wetter denn nicht herrlich! - Разве погода не великолепная?Ist das denn zu glauben! - Разве можно в это поверить?Haben wir mit der Fahrt denn nicht großes Glück! - Разве нам не повезло с поездкой?Ist denn das die Möglichkeit! - Разве это не хорошая возможность?doch же, ведь придает значение:- подтверждения (в значении „действительно это так"):Er arbeitet doch fleißig. - Он ведь работает усердно.Er ist doch ein sehr erfahrener Chirurg. - Он ведь очень опытный хирург.- напоминания об уже известном или забытом, чтобы косвенно призвать собеседника согласиться (со значением „однако "):Ich muss los, es ist doch schon spät. - Мне надо спешить, ведь уже поздно.Sie ist doch kein Kind mehr! - Она ведь уже не ребёнок!Wir müssen doch morgen nach Köln. - Нам ведь завтра надо в Кёльн.- в побудительных предложениях подчёркивает побуждение. Endlich и immer придают предложениям оттенок нетерпения, досады или упрёка („наконец-то", „в конце концов"; „всё время"). Bitte или mal смягчают побуждение: употребляя mal говорящий выражает побуждение как бы между прочим, bitte делает побуждение вежливым:Lass mich doch endlich in Ruhe! - Оставь меня наконец-то в покое!Schrei doch nicht immer so laut! - Да не кричи ты всё время так громко!Komm doch mal her zu mir! - Подойди-ка сюда ко мне!Setzen Sie sich doch bitte! - Садитесь же, пожалуйста!- в предложениях, выражающих (нереальное, невыполнимое) желание, подчёркивает его настойчивый характер:Käme er doch endlich! / Wenn er doch endlich käme! - Хоть бы он пришёл наконец!Wenn es doch morgen nicht regnen würde! - Хоть бы завтра не было дождя!Wären doch alle so! - Вот бы все были такими!Hätte er doch den Ratschlag des Arztes befolgt! - Если б(ы) он послушался совета врача!- в риторических вопросах, когда говорящий спрашивает о том, что он, по его мнению, знает или должен знать, но о чём он в данный момент не может вспомнить:Du warst doch schon mal hier, nicht wahr? - Ты ведь был уже здесь, не так ли?Das war doch so, oder? - Это ведь было так, или нет?Wo arbeitest du doch? (Du hast es mir zwar gesagt, ich habe es aber vergessen.) - Где (же) ты работаешь? (Ты мне хотя и говорил об этом, но я забыл.)Wie heißt er doch gleich? - Как бишь (разг., устар.) его зовут? / Как же его зовут?- в повествовательных предложениях, являющихся ответом на побуждение сделать что-либо или упрёк, чтобы отклонить или отвергнуть, упрекнуть кого-либо в ответ или оправдаться:Mach das Fenster zu! - Закрой окно!— Es ist doch viel zu warm im Zimmer. - — Так ведь в комнате слишком тепло.Wir müssen über die Straße gehen. - Нам надо перейти улицу.- Jetzt nicht, die Ampel zeigt doch „rot". - - Не сейчас, на светофоре ведь красный свет.- в вопросах, имеющих форму повествовательных предложений, когда говорящий хочет устранить собственные сомнения, ожидает от собеседника, как правило, положительный ответ (в значении: „Действительно ли совершится действие или событие?“):Du lässt mich doch jetzt nicht im Stich? - Ты ведь не оставишь меня сейчас в беде?Das schaffst du doch bis morgen? - Ты ведь сделаешь это до завтра?(Ich nehme es an und möchte mich noch einmal vergewissern.) - (Я предполагаю это, но хочу ещё раз убедиться.)- в восклицательных предложениях для выражения удивления или возмущения:Wie schön es hier doch ist! - Как же здесь красиво!Wie klug er doch ist! - Какой же он умный!Das ist doch eine Gemeinheit! - Это же подлость!durchaus совсем, совершенно, вполне служит для подтверждения и усиления свойства или действия:Der Inhalt ist durchaus richtig. - Содержание совершенно правильное.Er hat durchaus fleißig gearbeitet. - Он работал вполне прилежно.Es ist durchaus möglich, dass er kommt. - Вполне возможно, что он придёт.Er will durchaus allein spazieren gehen. - Он непременно хочет прогуляться один.eben именно, как раз выражает:- в повествовательных предложениях выражает то, что какой-либо (часто негативный) факт невозможно изменить и с ним нужно смириться:Du musst dich eben damit abfinden, dass er dich nicht mag. - Ничего не поделаешь, придётся тебе смириться с тем, что ты ему не нравишься.Das ist eben nicht mehr zu ändern. - В том-то и дело, что этого не изменить. / Этого не изменить, что уж тут поделаешь.Die Arbeit kostet eben viel Zeit. - В том-то и дело, что работа требует много времени.- выделение какого-либо слова или обстоятельства (= gerade именно кто-то, что-то):Eben diesen Mann habe ich getroffen. - Именно / как раз этого человека я встретил.Eben dieses Buch habe ich gesucht. - Как раз / именно эту книгу я искал.- в побудительном предложении выражает то, что действие, к совершению которого побуждает говорящий, рассматривается как единственно возможное решение какой-либо проблемы:Dann fahr eben mit dem Bus (wenn dein Auto kaputt ist). - (Ну так) поезжай-ка тогда на автобусе (если твоя машина неисправна).- усиление отрицания:Er hat dich doch informiert, oder? - Он ведь тебя проинформировал, или нет?- Eben nicht! - - В том то и дело, что нет! / Как раз нет!Der Ring ist nicht eben billig. (= ist ziemlich teuer) - Кольцо не очень-то дешёвое. / Нельзя сказать, чтобы кольцо было дешёвым. / Дешёвым кольцо не назовёшь (= довольно дорогое).erst лишь, только означает:- что какое-то действие совершается или совершится позже, чем ожидалось:Ich bin erst gegen Mittag aufgewacht. - Я проснулся только к полудню.Er kommt / kam erst heute. - Он приедет / приехал только сегодня.- событие произошло не очень / совсем давно:Er hat sie erst kürzlich (gestern) gesehen. - Он видел её только недавно (вчера).- что к определённому моменту времени на воображаемой шкале количества было достигнуто меньшее значение, чем ожидалось:Zwei Stunden erst hat er gearbeitet. - Он работал лишь два часа.Ich habe erst zehn Seiten meiner Arbeit geschrieben. - Я написал только / всего лишь десять страниц своей работы.Ich habe diese Woche erst zwei Anrufe bekommen. - Мне на этой неделе позвонили только / всего лишь два раза / было только два звонка.Er ist erst Lehrling. (nicht Meister) - Он ещё только / всего лишь ученик (не мастер).- в сочетании с указанием времени, что ещё относительно рано:Bleib noch ein bisschen, es ist erst halb elf. - Останься ещё немного, сейчас только половина одиннадцатого.Es ist erst Mitte Oktober, und schon schneits! - Ещё только середина октября, а уже идёт снег.- в сочетании с recht, что кто-либо делает что-либо решительно или из-за упрямства:Ich habe ihr verboten, Süßigkeiten zu kaufen, aber sie tut es erst recht. - Я запретил ей покупать сладости, но теперь она нарочно / назло делает это.Jetzt tue ich es erst recht! - А вот теперь я это подавно сделаю!- в сочетании с recht nicht усиление отрицания:Auf diese Art lösen wir das Problem erst recht nicht. - Таким способом мы тем более / и подавно не решим проблему.- выделение, подчеркивание:Er ist sehr hochmütig, und erst seine Frau! - Он очень высокомерный, а его жена и того больше!Er ist ein ausgezeichneter Sportler, aber erst sein Bruder! - Он прекрасный спортсмен, а уж его брат и того лучше!- в предложениях, выражающих желание и имеющих форму самостоятельного условного предложения, усиливает желание:Wenn er bloß erst wieder arbeiten könnte! - Если бы он только вновь мог работать.Hätte er erst die schwierige Prüfung hinter sich! - Только бы он сдал этот трудный экзамен!etwa означает:- что говорящий ожидает на свой вопрос противоположный (отрицательный) ответ, что он опасается положительного ответа. Говорящий маркирует обстоятельство, о котором не спрашивает, как нежелательное, и внушает собеседнику ответить на вопрос отрицательно. Предложение имеет вид общего вопроса. При этом возможен и прямой порядок слов. При отрицании всегда добавляется doch:Rauchst du etwa? / Du rauchst doch nicht etwa? - Разве / неужели ты куришь? / Ты же не куришь?Bist du etwa krank? / Du bist doch nicht etwa krank? (ich bin besorgt um dich) - Может быть, ты болен? / Ты не болен? / Ты не заболел? (я беспокоюсь о тебе)- усиление отрицания в повествовательном, вопросительном предложении и предложении, выражающем желание (Wunschsatz):Er hat nicht etwa geschlafen. - Он ничуть / отнюдь не спал.Er ist nicht etwa dumm, sondern nur faul. - Он отнюдь не глупый, а только ленивый.Ist es etwa nicht seine Schuld? - Да разве в этом не его вина?Er soll nicht etwa denken, ich räche mich. - Пусть не думает, что я мщу.Glauben Sie nicht etwa (nur nicht, ja nicht), das wäre ein Versehen! - Отнюдь не считайте так, это было бы ошибочно!Ich bin nicht etwa dagegen, aber... - Я нисколько не против, но... / Нельзя сказать, чтобы я был против, но...- усиление (только одной) возможности в условных предложениях:Wenn er etwa doch noch kommt, dann... - (В случае,) если он всё же придёт, тогда...Allen, die etwa Bedenken haben sollten, sei gesagt... - Всем, у кого будут сомнения / опасения, следует сказать...- в сочетании с nicht в повелительных / побудительных предложениях усиление побуждения (отрицания):Komm nicht etwa zu spät auf den Flugplatz! - Не опоздай (же) на аэродром!etwas перед прилагательным в положительной или сравнительной степени ограничивает качество, выраженное прилагательным („немного, несколько"):Der Stoff war etwas billiger. - Материал был немного дешевле.Der Weg war etwas anstrengend. - Дорога была несколько утомительной.Ich bin noch etwas müde. - Я ещё немного усталый.fast означает:- перед прилагательным или наречием, названное качество или количество ещё не совсем / полностью достигнуто (= nahezu, annähernd):Es war schon fast dunkel, als er von der Arbeit kam. - Было уже почти темно, когда он вернулся с работы.Wir haben uns seit fast einem ganzen Jahr nicht mehr gesehen. - Мы не виделись почти целый год.- с глаголами, что возможное или вероятное действие не наступило (= beinahe):Ich wäre fast verzweifelt, wenn du mir nicht geholfen hättest. - Ещё бы немного, и я бы отчаялся, если бы ты мне не помог.ganz совсем, полностью, совершенно означает:- усиление качества:Der Keller ist ganz leer. - Подвал совсем пуст.Er ist ganz der / sein Vater. - Он весь в отца.- ослабление качества (= ziemlich) (частица всегда безударна):Das Frühstück war ganz gut. - Завтрак был довольно хорошим.Er schreibt ganz ordentlich. - Он пишет довольно аккуратно.ganz und gar совсем, полностью, совершенно как устойчивое выражение означает усиление:Die Reise ist ganz und gar unbestimmt. - Поездка совершенно неопределённая.gar выражает:- усиление (чаще отрицательного) предположения или риторического вопроса, на который ожидается отрицательный ответ (= etwa, womöglich):Er wird doch nicht gar einen Unfall gehabt haben? - Уж не произошёл ли с ним несчастный случай?Er wird doch nicht gar durchgefallen sein? - Уж не провалился ли он (на экзамене)?- усиление высказывания и удивление (= tatsächlich, wirklich):Er hat gar geglaubt, dieses Problem existierte überhaupt nicht. - Он действительно верил, что эта проблема вообще не существует.Er ist gar zu allem fähig. - Он действительно способен на всё.- усиление отрицания (вообще, совершенно):Er war gar nicht fleißig. - Он был вовсе неприлежный.Ich habe heute gar keine Zeit. - У меня сегодня совершенно нет времени.Er hat noch gar nichts gegessen. - Он ещё совсем ничего не ел.- усиление zu или so (= allzu)Das Wetter war gar zu schlecht. - Погода была слишком / чересчур плохой.Sie ist gar so empfindlich. - Она чересчур чувствительна.Er wäre gar zu gern ins Kino gegangen. - Он с большим удовольствием пошёл бы в кино.gerade прямо, именно, как раз выражает:- выделение, подчеркивание (именно, как раз):Gerade diesen Lehrer suchen wir. - Именно (как раз) такого учителя мы ищем.Gerade du solltest das besser wissen! - Именно (как раз) тебе следовало бы лучше знать об этом.- раздражение или удивление в связи с тем, что действие происходит в неподходящее время или что неприятное действие касается определённого лица (= ausgerechnet):Musste es gerade heute regnen, wo wir einen Ausflug machen wollten? - И нужно ж было дождю пойти именно сегодня, когда мы собрались на экскурсию.Warum passiert so etwas gerade mir? - Почему такое происходит именно со мной?- в сочетании с nicht (nicht gerade) ослабление / смягчение отрицания. Высказывание приобретает ироническое или вежливое звучание (= nicht eben):Das ist nicht gerade das, was ich erwartet habe. - Это не совсем то, чего я ожидал.Er ist nicht gerade ein Genie. - Гением его не назовёшь. / Нельзя сказать, чтобы он был гением.- в сочетании с noch (gerade noch), что что-либо всё же произошло с большим трудом, в последний момент, кое-как наступило и т.д.:Er hat den Zug gerade noch erreicht. - Он едва ещё / еле(-еле) успел на поезд.Sie hat die Prüfung gerade noch bestanden. - Она едва ещё / еле(-еле) / кое-как / с грехом / горем пополам сдала экзамен.- в сочетании с noch (gerade noch) ироническим образом раздражение:Auf den haben wir gerade noch gewartet! - Вот его мы как раз и ждали!Das hat uns gerade noch gefehlt! - Этого нам только не хватало!geradezu прямо-таки (= direkt, tatsächlich, wahrhaftig) усиливает прилагательные, существительные и глаголы (действительно, в самом деле):Die Entdeckung war geradezu sensationell. - Открытие было прямо-таки сенсационным.Das Bild ist geradezu ein Meisterwerk. - Эта картина прямо-таки / просто шедевр.Es schrie geradezu vor Schmerzen. - Он прямо-таки кричал от боли.höchst весьма, чрезвычайно, до крайности означает:- усиление, увеличение степени сравнения (очень, в высшей мере):Das Buch ist höchst interessant. - Книга чрезвычайно интересная.immer выражает:- постоянное увеличение степени качества (перед сравнительной степенью):Das Flugzeug steigt immer höher. - Самолёт поднимается всё выше (и выше).Es kommen immer mehr Leute. - Людей приходит всё больше (и больше).- усиление в сочетании с noch в повествовательных и вопросительных предложениях:- усиление в предложениях образа действия:Er ist immer noch dein Vater. - Он как-никак / всё же твой отец.- в начале побудительных предложений часто без глаголов приветливый / любезный / дружеский тон, ослабляя побуждение:Immer langsam voran! - Только без спешки!Immer mit der Ruhe! - Только спокойно! / Только без спешки!Lass ihn nur immer kommen! - Ну ладно, пусть проходит!Immer rein in die gute Stube! - Заходите, не бойтесь! / Не церемоньтесь, входите!ja выражает- в повествовательном предложении напоминание об известном собеседникам и ожидание согласия (= doch):Du weißt ja, wie er ist. - Ты ведь / же знаешь, какой он есть.Die Prüfungen sind ja bald vorbei. - Экзамены ведь скоро закончатся.Mach dir keine Sorgen, du hast noch ja genug Zeit. - Не беспокойся, у тебя ведь / же ещё достаточно времени.- в повествовательном предложении согласие и его ограничение, часто в сочетании с aber ограничение (= zwar):Die Lösung ist ja momentan ganz gut, aber auf lange Sicht müssen wir uns etwas Neues einfallen lassen. - Хотя решение для данного момента вполне хорошее, (но) на длительную перспективу мы должны придумать что-то новое.Ich kann es ja versuchen (aber ich glaube nicht, dass es funktioniert). - Я, правда, попытаюсь это сделать (однако я не верю в то, что это получится).- в восклицательном предложении удивление:Du bist ja ganz nass! - Ты ведь / же весь мокрый!Es ist ja heute kalt! - Ну и холодно же сегодня!Das ist ja eine Überraschung! - Вот так сюрприз!Das Fleisch ist ja hart! - А мясо ведь жёсткое!Du hast ja ein neues Auto! - У тебя же новая машина!- усиление побуждения и одновременно предупреждение или угроза (= bloß):Mach das ja nicht noch mal! - Только (ни в коем случае) не делай этого больше!Dass du nach der Schule ja sofort nach Hause kommst! - Чтоб после школы сразу же пришёл домой!В сочетании с инфинитивом и в эллиптических формах (без глагола) частица ja употребляется только вместе с отрицанием (ни в коем случае):Ja nicht so schnell fahren! - Ни в коем случае не надо так быстро ехать!Kann ich dich morgen besuchen? - Я могу тебя завтра посетить?-Ja nicht. - - Ни в коем случае.mal выражает- вежливость, непринуждённость в побудительных предложениях:Geh mal zum Arzt! - Сходи-ка к врачу!Machen Sie mir mal einen Kaffee! - Сделайте-ка мне чашку кофе!Komm (doch) mal her, bitte! - Подойди-ка, пожалуйста, сюда!Geh mal beiseite! - Отойди-ка в сторону!Также в конструкциях, которые заменяют повелительное наклонение (парафразах):Du musst mal zum Arzt gehen. - Ты должен сходить к врачу.Er sollte jetzt mal die Frage beantworten. - Ему следовало бы сейчас ответить на вопрос.- вежливость, непринуждённость в вопросительных предложениях, имеющих побудительный характер (чаще ожидается положительный ответ или реакция):Kannst du mir mal sagen, wie spät es ist? - Не мог бы ты мне сказать, который час?Reichst du mir mal das Brot? - Ты мог бы подать мне хлеб?- в сочетании с nun {nun mal) невозможность изменить какой-либо факт, положение вещей (= eben):Da kann man nichts machen, das ist nun mal so. - Здесь ничего не поделаешь, уж это (такова уж ситуация / таковы уж факты).So liegen die Dinge nun mal. - Таковы уж дела.Gegen ihn hast du keine Chance - er ist nun mal stärker als du. - Против него у тебя нет никаких шансов, ничего не поделаешь / попишешь, он сильнее тебя.schon выражает:- уверенность говорящего, что какое-либо действие произойдёт, исполнится, чтобы успокоить, утешить, обнадёжить кого-либо:Der Zug wird schon pünktlich kommen. - Поезд (наверняка) придёт точно.Das wird schon noch gut gehen! - Всё ещё наверняка наладится! / Ничего, всё ещё наладится! / Всё обойдётся / будет хорошо!Er wird schon damit fertig werden. - Он (наверняка) справится с этим. / Ничего он (ещё) справится с этим.- согласие и одновременно ограничение этого согласия, оговорку:Ich würde das Buch schon gern lesen, aber ich habe keine Zeit. - Я бы с удовольствием почитал эту книгу, однако у меня нет времени.Das Haus ist schon schön, aber viel zu groß. - Дом хоть и (безусловно) красивый, однако слишком большой. / Дом красивый, с этим я согласен, но / однако слишком большой.- сомнение, отрицательную оценку в риторическом вопросе, предполагается отрицательный ответ (часто не переводится):Wer konnte ihm schon helfen? (Niemand.) - (Ну и) кто (же) мог ему помочь? (Никто.)Wer will schon in einer solchen Wohnung wohnen? (Niemand.) - (Ну и) кто (же) захочет / будет / станет жить в такой квартире? (Никто.)- в побудительных предложениях настойчивость, нетерпение (= endlich):Rede doch schon! - Ну, говори же (наконец)!Los, mach schon! - Ну, давай же, поторапливайся! / Начинай же наконец!sehr усиливает выраженное качество (= in hohem Maße, besonders):Das Wetter ist sehr schön. - Погода очень хорошая.Er arbeitet sehr gern im Garten. - Он очень любит работать в саду / огороде.selbst выражает то, что высказывание относится к лицу, от которого (вероятно) не ожидали такого действия (= sogar, auch):Über diesen gelungenen Witz musste selbst unser strenger Lehrer lachen. - Над этой удачной шуткой смеялся даже наш строгий учитель.so выражает:- высокую степень:Ich bin ja so froh darüber. - Я же / ведь так рад этому.- нежелание выразить что-то точнее:Ich habe so meine Gründe, warum ich das tue. - У меня есть кое-какие основания / причины, почему я это делаю.- в начале побудительного предложения (часто сопровождается частицей doch) нетерпение или недовольство / раздражение / досаду:So komm jetzt endlich! - Так / да иди же ты в конце концов (сюда)!So unterbrich mich doch nicht immer! - Да не перебивай же меня всё время!- в начале предложения своего рода комментарий, когда говорящий / кто-либо только что что-либо сделал (и доволен этим):So, das hätten wir geschafft! - Ну вот / так, вот и всё / готово! / Так, с этим мы справились!- реакцию на высказывание, показ того, что высказывание принято к сведению (и не представляет большого интереса):Unsere Nachbarn haben ein neues Auto gekauft. - So. - Наши соседи купили новую машину. - Да.wohl выражает довольно высокую степень вероятности того, что какое-либо событие / действие произойдёт:Sie wird wohl den Zug verpasst haben. - Она, пожалуй / вероятно, опоздала на поезд.При этом ja усиливает, а doch уменьшает эту вероятность:Der Zug ist ja wohl wieder nicht pünktlich. - Поезд видимо снова опоздает.Er wird doch wohl nicht gleich kommen. - Он вряд ли сейчас придёт.- усиление при возгласе субъективного комментария со стороны говорящего:Du spinnst wohl! / bist wohl übergeschnappt! - Ты не в своём уме! / Ты что, рехнулся!- подтверждение высказывания и одновременно оговорку, которая в дальнейшем может конкретизироваться:Er weiß wohl, wo der Schlüssel ist, aber er sagt es uns nicht. - Он (хоть и) знает где ключ, но не говорит нам об этом. / Знать-то он знает, где...- усиление побуждения, имеющего форму общего вопроса, часто в сочетании с werden или wollen; на такое строгое побуждение ожидается непосредственная реакция со стороны собеседника, поэтому оно часто приобретает характер угрозы:Willst du wohl deine Hausaufgaben machen! - Будешь ты, наконец, делать домашние задания!Willst du wohl endlich still sein! - Да замолчишь ты наконец!Werdet ihr wohl ruhig sitzen! - Да успокойтесь вы наконец!- определённую сдержанность или неуверенность в вопросительных предложениях:Ob er wohl weiß, dass wir hier sind? - Знает ли он, что мы здесь?Darf ich wohl bei Ihnen mal telefonieren? - Можно ли у тебя позвонить?- знание говорящим ответа в эллиптическом вопросе при ответе на риторический вопрос:Wer hat den „Faust" geschrieben? - Кто написал произведение „ Фауст"?- Wer wohl? - - (Ну) кто ж ещё (кроме Гёте)?zwar употребляется:- при констатации, когда что-то допускается и признаётся, а придаточное предложение начинается с aber или doch:Er war zwar krank, aber er ging trotzdem zur Arbeit. - Он хоть и был болен, но всё равно пошёл на работу.Ich habe zwar wenig Zeit, aber ich helfe dir (trotzdem). - У меня, правда, мало времени, но (несмотря на это) я тебе помогу.Грамматика немецкого языка по новым правилам орфографии и пунктуации > Список наиболее употребительных частиц, их значение и употребление
-
15 как
1.1) ( вопросительное - каким образом) come?, in che modo?2) ( вопросительное - каков) come?, quale?как дела? — come va?, come vanno le cose?
3) ( вопросительное - насколько) quanto?4) ( относительное - каким образом) come, in che modoон сделал, как вы советовали — ha fatto come gli avete consigliato
••а как же — come no, senz'altro
как бы не так! — un corno!, stai fresco!
ещё как — sì, che; altro che
как же — certamente, s'intende ( разумеется); stai fresco! no, e poi no! ( конечно нет)
как бы то ни было — comunque, comunque si mettano le cose
вот оно как! — ah, è così!
когда как — dipende, come viene
как ни говори, а он прав — checché si dica, lui ha ragione
как попало — alla meglio ( кое-как); alla rinfusa ( вперемешку)
5) ( до какой степени) quanto, a che puntoудивительно, как здесь спокойно — è sorprendente quanta calma ci sia qui
6) ( восклицательное) quanto, come7) ( когда) quando, appena2. частицакак приеду в Москву, позвоню — appena vengo a Mosca, ti chiamo
1) (при выражении удивления, негодования и т.п.) comeкак, и это всё? — come, è tutto qui?
она как закричит, как заплачет — e lei a gridare, a piangere
3) ( при переспрашивании) come?, che cosa?4) ( в начале стихов) ecco che3. союз1) ( словно) come, simile a••2) ( в качестве) come, in qualità di, da3) ( в то время когда) mentre, quandoкак вспоминаю, мне страшно становится — quando lo ricordo, mi viene paura
4) ( с того времени как) da quando5) ( как только) appena, come••как раз — appunto, proprio
как только — appena, quando
6) ( если) se, quandoа что, как я в самом деле женюсь на ней? — e se io veramente la sposassi?
7) ( кроме) oltre, se nonкто им поможет, как не ты? — chi li aiuterà se non tu?
8) ( что) che, comeмы видели, как она садилась на троллейбус — l'abbiamo vista salire in filobus
* * *I мест.1) вопр. come2) ( каким образом) come, così, in questo modo3) воскл. come4) ( когда) quando, come5) разг. ( как-нибудь) in modo cheII част.1) ( обозначает различные чувства) comeкак, ты это не сделал?! — come, non l'hai fatto?!
2) ( при переспросе) come?как, что ты сказал? — come, cosa hai detto?
3) разг. ( указывает на внезапность)III1) союз ( каким образом) come, cosi come, nel modo cheон сделал не так, как мне хотелось — lui l'ha fatto non come volevo io
я не понимаю, как это произошло — io non capisco come sia successo
как и — come anche; allo stesso modo di
я, как все мы... — io come tutti noi...
2) ( в сравнениях) come3) (в качестве кого-чего-л.) in qualità di4) ( при повторе) come5) ( при придаточном времени)перед тем как уехать... — prima di partire...
я не заметил, как ты вошёл — non mi sono accorto che sei entrato
7) ( в вводных сочетаниях)как говорят... — come si dice...
8) ( указывает на время) che, da quando; appenaпрошёл год, как она уехала — è passato un anno che e partita
как узнаю, скажу — appena lo vengo a sapere te lo dico
как попало — alla meglio, come vien viene
как раз — appunto, proprio; allora, in quel momento
•- как ни- как будто
- как будто бы
- как бы
- как бы не
- как бы не так
- как бы то ни было
- как вдруг
- как же
- как и что
- как когда
- когда как
- как-либо
- как раз
- как так?
- как..., так
- как..., так и* * *1. conj.gener. che (при сравнениях), come, quanto2. part.gener. con carattere di... (+N), da (E se io muoio da partigiano), da quando, mentre, qual, quale, qualmente, quando -
16 Относительные местоимения
К относительным местоимениям относятся der, die, das, die. В качестве относительных местоимений выступают wer и was (см. 3.4.1, с. 225), в редких случаях употребляются welcher, welche, welches, welche (см. там же).Относительные местоимения der, die, das, die склоняются, как указательные местоимения der, die, das, die (см. 3.3.2, с. 223).Относительные местоимения в сложноподчиненном предложении служат для связи главного предложения с придаточным. Местоимения der, die, das, die согласуются в роде и числе с тем словом в главном предложении, к которому относятся. Падеж зависит от их функции в относительном придаточном предложении:Der Mann, der hier wohnt, ist Arzt. - Мужчина, который здесь живёт, врач.Der Mann, den ich sehe, ist Arzt. - Мужчина, которого я вижу, врач.Der Mann, dem ich ein Buch schenke, … - Мужчина, которому я дарю книгу, …Der Mann, auf den ich warte, … - Мужчина, которого я жду,…Der Mann, mit dem ich gesprochen habe,… - Мужчина, с которым я разговаривал,…Es ist einer der schönsten Filme, die ich gesehen habe. - Это один из самых хороших фильмов, которые я видел.Deren и dessen согласуются в роде и числе с тем существительным, которое определяется придаточным предложением:Der Mann, dessen Auto da steht, … - Мужчина, машина которого стоит вон там, …Die Frau, deren Tochter ich kenne, … - Женщина, чью дочь я знаю, …Klaus, auf dessen erschöpftem Gesicht … - Клаус, на уставшем лице которого …Если в главном предложении имеется обстоятельство места, то вместо предлога (чаще всего in) может употребляться относительное наречие wo:Er verlässt die Stadt, in der / wo er vier Jahre studiert hat. - Он покидает город, в котором/где он учился четыре года.Местоимение wer можно перефразировать с помощью jeder, derjenige, der, alle, die. Относительное придаточное предложение с wer в основном стоит перед главным, которое в этом случае может вводиться указательными местоимениями der, dem, dеn. Если относительное и указательное местоимения стоят в разных падежах или если они зависят от предлогов, то указательное местоимение должно употребляться. По отношению к главному предложениюотносительные предложения с wer могут быть подлежащим или дополнением:Wer das tut, hat Folgen zu tragen. - Кто это делает, тот должен отвечать за последствия.Wessen man bedurfte, der wurde gerufen. - Кто был нужен, того позвали.Wem es nicht gefällt, der kann weggehen. - Кому это не нравится, тот может уйти.Wen man liebt, dem verzeiht man vieles. - Кого любят, тому многое прощают.Was употребляется:• после местоимений das, dem, dessen, dasselbe, das gleiche, dasjenige, etwas, alles, manches, nichts, einiges, weniges, folgendes, vieles, verschiedenes, anderes и др.:Ich verstand alles, was er sagte. - Я понимал всё, что он говорил.Er aß nur das, was ihm schmeckte. - Он ел лишь то, что ему нравилось.Steht in diesem Buch dasselbe, was im anderen steht? - В этой книге написано то же самое, что и в другой?Das einzige, was er trinkt, ist Tee. - Единственное, что он пьёт, это чай.Das(jenige), was zu tun ist, tu(e) bald. - То, что надо сделать, сделай быстро.• после субстантивированного прилагательного c общим или абстрактным значением, употребляемого в форме среднего рода, после субстантивированного прилагательного в превосходной степени, после субстантивированного порядкового числительного, также употребляемых в форме среднего рода:Es war etwas ganz Neues, was er erreichen wollte. - Это было что-то совсем новое, чего он хотел достичь.Es war das Schönste, was er gesehen hat. - Это было самое прекрасное, что он видел.Das wäre das erste, was ich täte. - Это было бы первое, что я сделал бы.• если was относится не к какому-то отдельному слову, а к содержанию всего главного предложения:Er steckte heimlich den Schlüssel ein, was niemand bemerkte. - Он украдкой вставил ключ, чего никто не заметил.Die Tür stand weit offen, was dem Nachtwächter sofort auffiel. - Дверь была широко распахнута, что сразу бросилось в глаза ночному сторожу.Wegen des Regens musste das Spiel abgebrochen werden, was allgemein bedauert wurde. - Из-за дождя игру пришлось прекратить, о чем все сожалели.Местоимения welcher, welche, welches, welche в устной речи почти не употребляются. В письменной речи они используются, главным образом, чтобы избежать повтора одинаковых форм или если предложение содержит несколько относительных придаточных:das Gesetz, welches Parlament verabschiedet hat (вместо: das Gesetz, das das Parlament verabschiedet hat) закон, который принял парламентUta spielt nicht mehr mit Sven, welcher den Ball, der ihr gehörte, verloren hatte. - Ута не играет больше со Свеном, который потерял мяч, принадлежащий ей.Так как welcher, welche, welches, welcheвоспринимаются как несколько тяжеловесные, и в этих случаях часто предпочитаются на der, die, das, die. Старые формы генитива welches, welcher, welches, welcher сегодня больше не употребляются; вместо них используются dessen, deren:Грамматика немецкого языка по новым правилам орфографии и пунктуации > Относительные местоимения
-
17 справляться
Iгл.1. to deal (with); 2. to manage; 3. to succeed; 4. to cope (with); 5. to overcome; 6. to come/to get to grips with; 7. to have smth under control; 8. to rise to the occasionРусский глагол справляться указывает на какие-либо трудности в преодолении преимущественно отрицательных явлений. Английские соответствия кроме этого общего значения также указывают па характер действия, характер достигнутого им желаемого результата, на сопутствующие обстоятельства и т. п., при этом сами обстоятельства не обязательно имеют отрицательный характер.1. to deal (with) — пытаться справиться с чем-либо затруднительным (контролировать ситуацию и правильно действовать для ожителыюго решения проблемы): The government should find way to deal with growing unemployment. — Правительство должно найти пути, чтобы справиться с растущей безвинней./Правительство должно найти пути, чтобы решить проблему растушей безработицы. The situation is so complicated that I really do not know how to deal with it. — Ситуация так сложна, что я даже не знаю, как к ней подступиться. Now that Tom is back home I have no problems with my children, he knows how to deal with naughty spoilt children. — Теперь, когда Том опять дома, у меня нет проблем с детьми. Он знает, как справиться с избалованными и капризными детьми. The problem may be best dealt with by ignoring it. — Возможно, наш лучший способ справиться с этой проблемой — просто игнорировать ее. We don't know how the company is going to deal with the situation. — Нам неизвестно, как компания собирается действовать в создавшихся условиях. My main duty was to deal with the complaints of the customers. — Moeй главной обязанностью было решать вопросы, связанные с жалобами клиентов. Do you think you can deal with all the mail by lunchtime? — Как ты думаешь, ты до ленча справишься со всей этой почтой? I am not sure how we should deal with it. — Я неуверен, как мы должны действовать в данном случае.2. to manage — справляться с чем-либо, управляться с чем-либо, управлять (суметь сделать что-либо, справиться с чем-либо очень трудным, особенно после многократных попыток; правильно действовать для достижения положительного результата, направлять действия других для получения лучшего результата): to manage to do smth — суметь что-либо сделать/справиться с чем-либо; to manage smth — справиться с чем-либо Не can't manage the boat alone. — Он один с лодкой не справится. Не finally managed to find a new fiat. — Наконец он сумел найти новую квартиру. She managed to fight off her attacker and escaped down the street. — Она смогла отбросить нападавшего и убежала от него. I've only managed to finish the first three chapters so far. — Пока я справился только с первыми тремя главами. She did not think she could jump that far, but somehow she managed it. — Она не думала, что сможет сделать такой большой прыжок, но все-таки ей это удалось. They are attempting to swim across the English Channel, do you think they will manage it? — Как ты думаешь, они смогут переплыть Ла-Манш?/ Как ты думаешь, их попытка переплыть Ла-Манш увенчается успехом? My aunt managed so well after her husband died. — Моя тетя смогла стойко перенести смерть своего мужа./Моя тетя смогла оправиться после смерти своего мужа. Couldn't you have managed to say something nice about the meal? — Неужели ты не мог сказать хоть что-нибудь приятное о трапезе?/Неужели ты не мог сказать что-нибудь хорошее о еде? I don't know how he manages on what he earns. — Непонятно, как он ухитряется прожить на то малое, что получает./Непонятно, как ему удается прожить на то малое, что он зарабатывает.3. to succeed — преуспевать, удаваться, справляться ( успешно сделать что-либо желательное): to succeed in doing smth — добиться чего-либо/успешно сделать что-либо We at last succeeded in making contact with our neighbours. — Нам наконец удалось установить контакт с нашими соседями. He succeeded as a playwright/in business. — Он преуспел как драматург./Он преуспел в делах./Он сделал хорошую карьеру. If you try hard enough, I'm sure you will succeed. — Если ты очень попираешься, я уверен, ты добьешься успеха.4. to cope (with) — разрешить что-либо трудное, завершить что-либо трудное: I told her I could not cope with it, I was not well enough. — Я сказал ей, что мне с этим не справиться, так как я был нездоров. She is very inexperienced, but I'm sure she can cope. — Она очень неопытна, но я уверен, что она справится. We must think of a new way of coping with the situation. — Нам надо найти другой выход, чтобы справиться с создавшимся положением.5. to overcome — справляться, преодолевать (успешно разрешить или справиться с какой-либо трудной проблемой, предполагает устранение трудностей): I have always wanted to overcome my fear of spiders. — Мне всегда хотелось преодолеть свой страх перед пауками./Мне всегда хотелось справиться со своим страхом перед пауками. I his school overcame the problem of funding by getting a local firm to sponser them. — Эта школа смогла разрешить свои проблемы с финансированием, добившись того, что одна местная фирма стала их спонсировать.6. tо come/to get to grips with — справляться, Продумать, подойти вплотную ( к решению чего-либо), разобраться ( как поступать в очень трудных обстоятельствах): The present government hasn't failed to come to grips with the country's economics problem. — Сегодняшнее/нынешнее правительство смогло решить экономические проблемы страны. Teachers must be prepared to spend time getting to grips with, new technology. — Учителя должны быть готовы потратить много времени, чтобы овладеть новой технологией. No country has realty come to grips with the problem of nuclear waste utilization. — Ни одна страна в действительности не смогла решить проблемы утилизации ядерных отходов.7. tо have smth under control — справляться, успешно справляться ( с чем-либо), держать ситуацию под контролем ( успешно справиться с создавшимся в данный момент положением): The police have the situation under control. — Полиция держит ситуацию под контролем./Полиция справляется с создавшейся ситуацией. The flight was very bumpy but the pilot assured us that everything was under control. — Хотя самолет очень трясло, летчик уверил нас, что ситуация под контролем.8. to rise to the occasion — оказаться на высоте, справиться ( с неожиданной проблемой или неожиданно возникшей ситуацией): Steve, who was seldom surprised by anything, rose to the occasion at once — Стив, которого никогда ничто не удивляло, и на этот раз оказался на высоте./Стив, которого никогда ничто не удивляло, и на этот раз сразу сообразил, что делать. There was a moment's silence, when Stella rising to the occasion said. «Please, come in, gentlemen». — На минуту воцарилось молчание, но Стелла оказалась на высоте, сказав: «Пожалуйста, входите, господа».[m1] IIгл.Русский глагол справляться относится к умению обращаться с материальными объектами, одушевленными предметами и объектами умственной деятельности. В английском языке такое общее значение передается глаголом to deal, остальные эквиваленты, сохраняя это общее значение, уточняют объекты, на которые направлены усилия.1. to deal with — справляться ( с чем-либо), пытаться справить ся ( с чем-либо) (справляться с чем-либо трудным, делать что-либо, что бы найти выход из трудного положения или решить трудную проблему): Не is the only person who can deal with this matter. — Он единственным человек, который может справиться с этим делом. The manager will deal with this question. — Этот вопрос рассмотрит и решит управляющий. She is good at dealing with children. — Она умеет справляться с детьми «I'll deal with him» he threatened. — Он пригрозил: «Я им займусь!»2. to handle — обращаться с чем-либо, справляться (с кем либо, с чем-либо) ( справляться с положением вещей эффективно и квалифицированио): She could handle anything that went wrong with her car. — Она умела справляться со всякими неполадками в своей машине. Don't worry. I can easily handle it. — He волнуйся, я легко с этим справлюсь. There will be some problems but nothing that you cannot handle. — Возникнет ряд затруднений, но ничего такого, с чем бы ты не справился3. to tackle — справляться, справиться (предпринять решительную попытку разрешить трудную проблему или ситуацию, обычно социально значимую): That's the problem, how can we tackle it? — В этом-то и вопрос, как мы это можем решить? Talk to someone who's been through all this, see how they tackled it. — Поговори с кем-нибудь, кто через это прошел, и посмотри, как они в этом случае поступали./Поговори с кем-нибудь, кто через это прошел, посмотри, как они с этим справились./ Поговори с кем-нибудь, кто через это прошел, и посмотри, что они сделали. Successive governments have failed to tackle the question of homelessness. — Все последующие правительства не смогли справиться с проблемой бездомности. The ministry came out with a new initiative to tackle the shortage of teachers. — Министерство выступило с новой инициативой решения проблемы нехватки учителей. They are too powerful for you to tackle on your own. — Они слишком влиятельны, чтобы вы могли справиться с ними в одиночку.4. to grapple with — справляться, справиться, пытаться справиться, пытаться решить, биться над чем-либо: to grapple with a problem — биться над проблемой The government continues to grapple with the issue of public transport. — Правительство пытается найти решение проблемы общественного траспорта. We've been grappling with this problem for months, but without success. — Мы бьемся над этой проблемой уже несколько месяцев, но все безуспешно/безрезультатно. We have grappled with a number of moral issues. — Мы искали выход из ряда проблем морального характера. -
18 обвинять
гл.Русский глагол обвинять используется как при описании обыденных, несерьезных проступков, так и в случае тяжелых преступлений и серьезных нарушений поведения. В английском языке обвинения в поступках разной степени тяжести называются разными словами.1. to accuse — обвинять (глагол предполагает совершение серистого проступка, связанного с нарушением принятых правил и норм закона): to accuse smb of theft (of the crime, of murder, of laziness) — обвинять кого-либо в краже (в преступлении, в убийстве, в лени); to accuse smb of taking the money (of telling lies) — обвинять кого-либо в том, что тот взял деньги (лжет); to accuse smb of being careless — обвинять кого-либо в небрежности; to accuse smb of negligence (of unfaithfulness, of cheating at cards) — обвинять кого-либо в халатности (в неверности, в шулерстве); to accuse the technicians of carelessness which caused the breakdown — возлагать на техников вину за аварию из-за небрежности I think he was justly accused of negligence. — Я думаю, его справедливо обвинили в халатности. You should not accuse him of the failure of that plan, it is not really his fault. — He следует обвинять его в провале того плана, это не его вина./ Не следует обвинять его в провале того плана, в действительности он в ном не виноват.2. to blame — обвинять, винить, корить, укорять, порицать: to blame smb for smth — винить кого-либо за что-либо; to blame smb for doing smlh — винить кого-либо за то, что он сделал что-либо/обвинять кого-либо в том, что он сделал что-то You have only yourself to blame. — Вы должны винить только себя. You can't blame him for it. — Нельзя винить его за это. We couldn't blame him for refusing. — Мы не могли поставить ему в вину то, что он отказался. She herself was to blame for the whole thing. — Она сама была во всем виновата. They blamed George for the failure. — Они винили Джорджа в провале./Они корили Джорджа за провал. They blamed the failure on George. — Они свалили вину за провал на Джорджа. I don't know who is to blame for it. — Я не знаю, кого винить за это. I felt indignant because she blamed me for what I have not done. — Я был возмущен, так как она винила меня в том./корила меня за то, чего я не делал.3. to charge — обвинять, выдвигать обвинение, предъявлять обвинение ( в преступлении) (глагол to charge (smb with smlh) предполагает судебное обвинение и преследование): to be charged with theft (with carelessness, with breaking traffic rales) — обвинять в краже (в халатности, в нарушении правил уличного движения); to charge smb with a crime/to charge a crime upon smb — обвинять кого-либо в преступлении/обвинять кого-либо в совершении преступления Не was charged with the murder and sentenced to imprisonment. — Он был обвинен в этом убийстве и приговорен к тюрьме. -
19 ОБЩИЕ ФРАЗЫ
-
20 большой
прил.Русское прилагательное большой определяет исчисляемые и неисчисляемые существительные, является абстрактным и нейтральным в своем употреблении. Его английские эквиваленты различаются тем, что по разному относятся к исчисляемым и неисчисляемым существительным, а также тем, что несут эмоциональный компонент значения.1. big — большой, крупный ( употребляется с исчисляемыми существительными, но имеет эмоциональный характер и подчеркивает силу, важность): a big head — крупная голова/большая голова; big hands — большие руки; a big house — большой дом; a big city — большой город/крупный город; a big boy — взрослый мальчик/большой мальчик; a big stone — большой камень/увесистый камень; big business — большой бизнес/ крупный бизнес; big repairs — капитальный ремонт; big shoulders — широкие плечи; a big sum — большая сумма денег; a big reward — большая награда/большое вознаграждение; the big toe — большой палец ноги; very (surprisingly) big — очень (удивительно) большой; big enough to do smth — достаточно взрослый, чтобы сделать что-либо; to be big — стать большим/стать взрослым; to become big — вырасти большим; to be too big for smb, smth — быть больших размеров, чем нужно для кого-либо, для чего-либо; to be too big to do smth — быть слишком большим для чего-либо/быть взрослым, чтобы делать что-либо This dress is a size too big for me. — Это платье велико мне на целый размер. The shoes are a size too big. — Туфли на целый номер больше. You are too big to play dolls. — Ты уже взрослая, чтобы играть в куклы.2. large — большой (само по себе прилагательное нейтрально, употребляется для определения величины или размера, а также для описания существительных, обозначающих количество): а large room (flat, family, group) — большая комната (квартира, семья, группа); a large house — большой дом; large hands — большие руки/крупные руки; a large sum of money — большая сумма денег; too/very large — очень большой; slightly larger — немного больше/несколько больше; twice as large — вдвое больше; several times as large — в несколько раз больше; on a large scale — в больших масштабах/в большом количестве The firm buys things in large quantities. — Фирма закупает товары в больших количествах.3. great — большой, великий ( употребляется для определения неисчисляемых и абстрактных существительных): great expectations — большие ожидания; great hopes — большие надежды; a great writer (man, poet, holiday, day) — великий писатель (человек, поэт, праздник, день); a great amount of money — большое количество денег/много денег; a great quantity of water — большое количество воды; a great many people (houses) — несметное количество людей (домов)/много людей (домов); a great deal of time (work) — много времени (работы); to be great friends — быть большими друзьями; to be great — быть великим; to become great — стать великим There is a great difference between them. — Между ними большая разница.4. huge — большой, огромный, громадный, очень больших размеров (характеризует размеры предметов, строении, животных, организаций, территорий, расстояний, количество): a huge building — громадный дом; a huge farm — очень большая ферма; a huge area — громадная территория; a huge elephant — огромный слон; a huge pile of stones — громадная груда камней; a huge number of people — огромное количество народа; a huge bill — колоссальный счет/ большой счет She wears an engagement ring set with a huge diamond. — Она носит обручальное кольцо с огромным бриллиантом. I would not fancy buying that huge car. — Я и не подумаю покупать этот огромный автомобиль. Archeologists have found the remains of a huge city in the middle of the desert. — Археологи обнаружили посреди пустыни руины огромного города. The drawing room looked out over a huge lawn. — Из гостиной открывался вид на газон огромных размеров. The huge sums allotted for the building of the plant have been aimlessly dispersed by the corrupt management. — Огромные суммы денег, отведенные на строительство завода, были бесцельно растрачены коррумпированной администрацией.5. enormous — очень большой; более крупный, чем обычно (характеризует те же существительные, что и huge, но не имеет свойственного huge эмоционально-оценочного компонента, который в речи, как правило, восполняется усилительными наречиями; также употребляется с абстрактными существительными, предполагающими существование некоторой нормы): an enormous spider — огромный паук; an enormous sum of money — огромная сумма денег; an enormous hat — очень большая шляпа; an incredibly enormous success — невероятно большой успех/неожиданно большой успех The enormous birthday cake dwarfed everything else on the table. На фоне огромного торта все остальное на столе казалось мелким./На фоне необыкновенно большого торта все остальное на столе казалось мелким. The stress they are under is enormous. — Они находятся в чрезвычайном напряжении. Their profits arc enormous. — У них очень высокие доходы. The new plane can develop an astonishingly enormous speed. — Новая модель самолета может развить удивительно большую скорость.6. immense — очень большой, огромный, колоссальный (относится к литературному стилю; предполагает усилия в преодолении больших размеров, расстояний, территорий, количеств и т. д., чреватых затруднениями и неприятностями): immense difficulties — огромные трудности; immense territory — колоссальная территория (если ее надо преодолевать, культивировать и т. п.); immense danger — очень большая опасность Running an organization of this size is an immense responsibility. — Управление организацией таких размеров влечет за собой колоссальную ответственность. His contribution to the team's success has been immense. — Он чрезвычайно много сделал для того, чтобы его команда достигла такого успеха./Он чрезвычайно много сделал для успеха своей команды. They drink immense quantities of alcohol. — Они очень много пьют./ Они потребляют огромное количество алкоголя. Immense numbers of rats occupy the sewers of London. — В сточных сооружениях Лондона обитают полчища крыс. An immense amount of money has already been spent on the project. — На этот проект уже затрачены колоссальные средства.7. tremendous — очень большой, грандиозный, колоссальный, важный, вызывающий возбуждение ( употребляется в основном атрибутивно с абстрактными существительными): tremendous achievement (disappointment, effort) — колоссальное достижение (разочарование, усилие); tremendous success — потрясающий успех; tremendous project — грандиозный проект/важный проект; tremendous relief — огромное облегчение/колоссальное облегчение; tremendous risk — очень большой риск/колоссальный риск My new job is a tremendous challenge. — Моя новая работа требует огромных усилий. Your advice has been a tremendous help to us. — Ваш совет нам чрезвычайно помог. It was a tremendous thrill meeting her in person. — Встретиться с ней лично было большим событием для меня./Встреча с ней доставила мне величайшую радость. We have a tremendous amount of work to get through. — Нам предстоит огромная работа.8. vast — большой, обширный, просторный, малозаселенный (употребляется в основном с количественными существительными и при описании трудноизмеримых территорий, площадей и т. п.): а vast amount — огромное количество; a vast sum — большая сумма; а vast number — большое число; a vast desert — бескрайняя пустыня; vast fields — обширные поля/бескрайние поля The refugees arrived in vast number from villages all along the border. — Беженцы прибывали большими группами из всех деревень, расположенных вдоль границы. Vast quantities of food and drink were consumed at the wedding. — Ha свадьбе было очень много съедено и выпито. Vast areas of the Amazon rainforest have been destroyed. — Огромные территории тропических лесов вдоль Амазонки были уничтожены.
См. также в других словарях:
Глава 1. СЕРЬЕЗНАЯ, ОБЪЯСНЯЮЩАЯ: КОМУ ОТКРЫТА ДВЕРЬ К ПОВАРСКОМУ РЕМЕСЛУ И ПОЧЕМУ ЭТО РЕМЕСЛО - СЛОЖНОЕ, ТРУДНОЕ ИСКУССТВО — Почему же так много молодых людей не испытывают ни малейшего желания готовить пищу: ни на работе (быть поваром), ни дома, для себя? Причины выдвигаются разные, но все они, по существу, сводятся к одному к нежеланию заниматься тем, о чем,… … Большая энциклопедия кулинарного искусства
Что бы ни случилось, это уже произошло («Остаться в живых») — Обратной дороги нет англ. Whatever Happened, Happened Серия телесериала «Остаться в живых» Номер серии Сезон 5 Эпизод 11 Режиссёр Боб Рот Автор сценария Дэймон Линделоф Карлтон Кьюз Воспоминания героя Кейт Премьера 1 апреля … Википедия
Патриотизм — это последнее прибежище негодяя — Самуэль Джонсон … Википедия
Патриотизм - это последнее прибежище негодяя — Самуэль Джонсон. Джеймс Босуэлл. Патриотизм это последнее прибежище негодяя (англ. Patriotism is the last refuge of a scoundrel) афоризм, произнесенный доктором Самуэлем Джонсоном в Литературном клубе 7 апреля 1775 г. и опубликованный Джеймсом… … Википедия
История резины. Для чего нужна вулканизация — Вулканизация является одной из существенных операций каучукового производства. Изобретателем способа вулканизации считают американца Чарльза Гудьира (1800–1860), который с 1830 года пытался создать материал, способный оставаться эластичным… … Энциклопедия ньюсмейкеров
Ион.1:10 — И устрашились люди страхом великим и сказали ему: «для чего ты это сделал?» Ибо узнали эти люди, что он бежит от лица Господня, как он сам объявил им … Библия. Ветхий и Новый заветы. Синодальный перевод. Библейская энциклопедия арх. Никифора.
Книга пророка Ионы 1:10 — И устрашились люди страхом великим и сказали ему: «для чего ты это сделал?» Ибо узнали эти люди, что он бежит от лица Господня, как он сам объявил им … Библия. Ветхий и Новый заветы. Синодальный перевод. Библейская энциклопедия арх. Никифора.
Наша Russia — Это статья о телесериале. О кинокомедии см. Наша Russia. Яйца судьбы. Наша Russia Наша Russia … Википедия
Киевское княжество — Это статья об одном из русских княжеств XII XVI веков. О восточнославянском государстве, образовавшемся в IX веке, см. статью Киевская Русь. О восточнославянском государстве, образовавшемся в V веке, см. статью Куявия (государство) Киевское… … Википедия
Кутузов, Михаил Илларионович — князь Михаил Илларионович Кутузов (Голенищев Кутузов Смоленский), 40 й генерал фельдмаршал. Князь Михаил Илларионович Голенищев Кутузов [Голенищевы Кутузовы произошли от выехавшего в Россию к великому князю Александру Невскому из Германии… … Большая биографическая энциклопедия
Пушкин, Александр Сергеевич — — родился 26 мая 1799 г. в Москве, на Немецкой улице в доме Скворцова; умер 29 января 1837 г. в Петербурге. Со стороны отца Пушкин принадлежал к старинному дворянскому роду, происходившему, по сказанию родословных, от выходца "из… … Большая биографическая энциклопедия